Притча про кота і мишей
В одному великому будинку жила мишача родина. Багато років миші жили щасливо і безтурботно, господарювали на кухні і з'їдали все, що могли знайти.
Але в один зовсім не прекрасний день прийшла біда. Господарі втомилися від мишачих набігів і завели кота. Кот хотів будь-що-будь довести, чого він вартий, і став ганяти мишей по всьому будинку - вгору, на горище, вниз, у підвал, і, на превеликий жах мишей, навіть зловив і з'їв кілька їхніх родичів!
Тоді одна з мишей скликала екстрену нараду, щоб обговорити, як впоратися з ситуацією. Так як миші відрізнялися прекрасними творчими здібностями, вони влаштували «мозковий штурм» і придумали масу ідей, як позбутися від кота: отруїти, застрелити, до смерті налякати і так далі.
Нарешті, заговорила найрозумніша миша:
- Чому б не прив'язати на шию котові дзвіночок? Тоді ми завжди будемо чути, де він, і встигнемо втекти і сховатися.
Все вирішили, що це чудова ідея, стали плескати розумну мишу по спині і вітати з таким творчим рішенням. Але раптом, в розпал цих поздоровлень, найменша мишка, яка сиділа в самому темному кутку і мовчала, встала і підняла лапку.
- Можна питання? - Несміливо пропищала вона.
- Звичайно, - сказав ватажок мишей, - питай.
- Я думаю, що це прекрасна ідея і все таке ... І не хочу псувати вам настрій, але ... А хто з нас буде прив'язувати коту дзвіночок?
Висновок: творчі ідеї прекрасні. Але тільки якщо вони продумані до кінця.
